14 січня православні віруючі в Україні та інших країнах вшановують пам’ять святителя Василя Великого – одного з найбільш шанованих святих. У народному календарі цю дату називали Днем Василя. У четвертому столітті він був архієпископом Кесарії Каппадокійської і прославився як богослов, автор безлічі проповідей і творець ідеї іконостасу.

Традиції та народні звичаї цього свята
В народі Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.
Вважалося, що таким чином можна забезпечити хороший урожай на наступний рік. Перший посівальник на Новий рік, зазвичай, приносить до хати щастя.
Після дня Василя і до 18 січня, згідно з народним повір’ям, біснувалася нечиста сила. Водночас проводилися народні гуляння з піснями, танцями, колядками – так люди намагалися відігнати від себе зло.
Василь є покровителем свиней, а тому 14 січня моляться за те, щоб домашні тварини не хворіли. Старалися провести цей день якомога веселіше.

Що не можна робити:

  • лаятися і лихословити, думати про погане, оскільки як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш (нехай навіть мова йде про Старому Новий рік);
  • позичати гроші, щоб не бути в боргах весь рік;
  • варто відмовитися від жіночого товариства під час святкування Старого Нового року, щоб обійти стороною нещастя;
  • згадувати старі образи, інакше весь рік буде поганим;
  • забороняється посівати жінкам;
  • пускати 14 січня жінку першою до хати;
  • рахувати монети і дрібні купюри, щоб не проливати сльози в майбутньому.