31 жовтня в кіно театрі “Галактика” відбувся  прем’єрний показ фільму про українських полонених та їх сім’ї «Вірю, чекаю, молюся» за режисерства Катерини Стрельченко (студія «12-й кадр»).

– Це наша п’ята робота. І коли ми знімали фільми про Іловайськ і Піски, ми почали зіштовхуватися з ситуацією, коли родини не знали, що сталося з їхніми близькими, їх долі невідомі, вони вважаться зниклими безвісти. А також це розповіді воїнів про полон, — розповідає режисерка фільму Катерина Стрельченко.

Над проектом даного фільму працювали понад 5 місяців.Серед кременчуцьких глядачів – відомі у місті волонтери, військовослужбовці, вихованці військового ліцею, пересічні кременчужани. Фільм знятий у форматі інтерв’ю. Головними героями фільму стали військовослужбовці, які були у полоні, і сім’ї, які наразі розшукують своїх близьких.

– Це є злочин проти людства, проти гуманності, — розповідає в фільмі один із експертів, демонструючи знімок простріленого черепа загиблого воїна.